Загальне
Глушак О.М.
Київський університет імені Бориса Грінченка
ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ MOODLE ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ" У КИЇВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА
Інформаційне освітнє середовище створюється професійною діяльністю викладача, шляхом проведення науково-дослідної роботи, практикою знаряддєвого застосування комп’ютера, системами опрацювання тестової, графічної, числової інформації, баз даних і знань, застосування ІКТ для підготовки до навчальних занять та електронного навчального курсу, що базується на платформі Moodle. Інформаційне освітнє середовище реалізує організацію навчального процесу бакалаврів з філології під час вивчення дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу, впровадження дистанційної підтримки процесу отримання знань, вмінь та навичок студентами з застосуванням мережних навчальних ресурсів. Застосування інформаційного освітнього середовища відбувається на основі останніх досягнень (Web-2, wiki). Інформаційне освітнє середовище створюється в умовах удосконалення комп’ютерно-технологічної платформи навчального середовища закладу.
Для індивідуальної та групової форми роботи зі студентами-філологами під час вивчення дисципліни «Інформаційні технології навчання» доцільно задіяти електронний навчальний курс на базі платформи Moodle, як комплекс електронних навчально-методичних матеріалів, створених для організації індивідуального та групового навчання.
Викладач на базі платформи Moodle може створювати та редагувати, використовуючи вбудовані інструменти курсу, розміщувати в тілі курсу текстові, графічні, анімаційні, мультимедійні блоки, створювати та редагувати тестові завдання, переглядати статистику проходження курсу зареєстрованими студентами, обговорювати теми на форумі.
Майбутні бакалаври з філології на базі платформи Moodle можуть вивчати матеріал у заданій автором послідовності, проходити навчальні та контрольні тести, виконувати завдання, задавати запитання на форумі автору курсу. Вся статистика проходження курсу зберігається і є доступною як студенту-філологу так і викладачу.
Структура електронного навчального курсу на базі платформи Moodle складається з таких блоків: загальні відомості про курс, змістові модулі, підсумкова атестація. Загальні відомості про курс включають такі компоненти як: робоча програма, тематичний план, критерії оцінювання, друковані джерела та Інтернет-ресурси, глосарій, путівник по курсу (презентація курсу, карта курсу, форум), орієнтований перелік запитань до іспиту (Рис. 1).
Рис. 1. Загальні відомості про курс «Інформаційні технології навчання»
Робоча програма. У робочій програмі зазначається мета та завдання вивчення курсу, його зміст, у якому відображаються назви тем кожного модуля з анотаціями, кількість годин на вивчення кожного модуля (Рис. 2).
Рис. 2. Робоча програма дисципліни «Інформаційні технології навчання»
У тематичному плані відображено потижневий план проведення лекційних та лабораторних занять, а також виконання студентами завдань для самостійної роботи.
У ресурсі «Критерії оцінювання» представлено відомості щодо системи оцінювання навчальних досягнень студентів з дисципліни, як поточних, так і підсумкових. З кожного модуля вказується розподіл балів за виконання завдань та шкала оцінювання та гіперпосилання на кожен елемент, що оцінюється (Рис. 3).
У ресурсі «Друковані та Інтернет-джерела» запропоновано основні, додаткові друковані джерела з дисципліни та Інтернет-ресурси.
Глосарій містить основні терміни навчального курсу «Інформаційні технології навчання» та їх означення.
Ресурс «Оголошення» використовуються для анонсування подій, повідомлень про зміни у навчальному курсі тощо.
У розділі «Путівник по курсу» розміщено карту курсу, презентацію до курсу, форум тощо.
Рис. 3. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів з дисципліни «Інформаційні технології навчання»
Кожен зі змістових модулів представлено такими складовими як:
– путівник по модулю, що включає методичні матеріали та форум;
– теоретичний навчальний матеріал у вигляді структурованого лекційного матеріалу, поданого засобом «урок», мультимедійних презентацій лекцій, аудіо-, відео- навчальних матеріалів та тестів (навчального та контрольного); практичні (семінарські, лабораторні роботи), які містять зміст роботи, список індивідуальних завдань та методичні рекомендації з виконання роботи;
– завдання для самостійної роботи з методичними вказівками до виконання завдань, списку індивідуальних завдань та критеріїв для їх оцінки, тесту;
– модульний контроль,що включає контрольні запитання та типові відповіді, тест для самоконтролю та контрольний тест (Рис.4)
Рис. 4. Змістовий модуль І курсу «Інформаційні технології навчання»
У матеріалах курсу представлено перелік лабораторних робіт у вигляді окремих ресурсів. До кожної лабораторної роботи сформульована мета та завдання, які забезпечують формування вмінь і навичок, необхідних для засвоєння теми, надані методичні рекомендації з їх виконання, форма подання результатів виконаної роботи, критерії оцінювання кожної роботи, список індивідуальних завдань, завдань для виконання у парах та групами. Лабораторні роботи, для виконання яких необхідно спеціальне обладнання та реальні об’єкти, виконуються в аудиторних умовах, про що зазначається при формулюванні завдання. Навчально-методичні матеріали з лабораторних робіт оформлені у вигляді: веб-сторінки, посилань на файли різних форматів та завдань. Результат виконання лабораторної роботи студенти надсилають викладачеві в електронній формі до навчального порталу. Після перевірки та оцінювання виконаних завдань, викладач має виставити бали до електронного журналу (Рис. 5).
Рис. 5. Лабораторні роботи електронного навчального курсу дисципліни «Інформаційні технології навчання»
Значна частина навчальних годин при вивченні дисципліни «Інформаційні технології навчання» відводиться на самостійне опрацювання. У матеріалах електронного навчального курсу розміщено додатковий теоретичний матеріал (ресурс типу урок), завдання для самостійного виконання та методичний матеріал, який забезпечить його якісне виконання студентами. Завдання формулюється у такій формі: текст завдання, форма подання результатів виконання, критерії оцінювання, термін виконання, список додаткових друкованих та Інтернет-джерел. Результати виконання завдання студенти надсилають викладачеві в електронній формі до навчального порталу. Передбачається перевірка рівня засвоєння теоретичних відомостей у формі тестування: окремий тест чи тестування в межах уроку. Після перевірки та оцінювання виконаних завдань, викладач виставляє бали до електронного журналу ЕНК.
Для оцінювання знань, умінь та навичок, набутих під час вивчення кожного модуля курсу «Інформаційні технології», використовуються індивідуальні завдання, тести та опитування за допомогою контрольних запитань. Платформа Moodle дозволяє створювати тестові завдання 11 різних типів. Кожний модуль має містити тест для самоконтролю, контрольні запитання та контрольний тест. Результати оцінювання навчальних досягнень кожного студента автоматично заносяться до електронного журналу після тестування.
Результати навчання студентів фіксуються у журналі оцінок ЕНК (Рис. 6). У електронному журналі оцінок викладачем задаються категорії для оцінювання всіх видів навчальної діяльності та визначається їх обсяг (у відсотках) по відношенню до підсумкової оцінки з дисципліни.
Рис. 6. Журнал оцінок
Для кожного студента є персональний журнал, де відображаються всі категорії оцінювання та результати власних навчальних досягнень (Рис. 7).
Рис. 7. Звіт користувача
У межах курсу оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою. Системою Moodle передбачено автоматичне перерахування балів відповідно до обсягу модуля у підсумковій оцінці з дисципліни та подання буквеної оцінки.
Застосування системи Moodle під час вивчення дисципліни «Інформаційні технології навчання» дає змогу:
– дистанційно навчатися у мережі Інтернет. Ця програма є середовищем для навчання і надає можливості створювати та надавати доступ до численних навчальних ресурсів.
– впроваджувати нові методи викладання та навчання. Ці інноваційні методи надають можливість змінювати традиційні методи викладання змістовно доповнюючи академічний процес.
– налагоджувати комунікацію між викладачам та студентам, виконувати, здавати та переглядати завдання для самоконтролю, відслідковувати електронні журнали оцінок, використовувати різноманітні ресурси moodle та ресурси Інтернет тощо [1].
Таким чином, залучення дистанційних технологій навчання, які ґрунтуються на інформаційно-комунікаційних технологіях, дає можливість, використовуючи традиційні методи навчання та інтегруючи сучасний потенціал всесвітньої мережі Інтернет, сформувати конкурентоспроможного фахівця конкретної галузі [2].
Список використаних джерел
- Бодненко Б. М. Тестовий контроль знань студентів у системі Мооdle: навчально–методичний посібник / Д. М. Бодненко, Л. О. Варченко, О. Б. Жильцов. – К. : Київ. ун–т ім. Б. Грінченка. – 2012. – 112 с.
- Гавриленко О. М. Технологія формування готовності майбутніх вчителів іноземних мов до використання інформаційно–комунікаційних технологій [Електронний ресурс] /О. М. Гавриленко// Інформаційні технології і засоби навчання. –2010. – № 2 (16). Режим доступу до журналу: http://www.nbuv.gov.ua/e–journals/ITZN/em16/content/10gomlfo.htm.
- Глушак О. М. Застосування мережевих технологій в навчально-виховному процесі ВНЗ [Електронний ресурс] / О. М. Глушак // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2013. – Том 37 (№ 5). – С. 81-88. Режим доступу: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/viewFile/889/677.