Розділи

  • Загальне

    Формування хмаро орієнтованих компонентів  постає перспективним шляхом організації навчальної діяльності  з різного роду програмними додатками.  Їх можна органічно поєднувати з поданням відповідного теоретичного матеріалу засобами платформи Moodle для підтримування як аудиторної, так і самостійної роботи студентів у єдиному інформаційно-освітньому середовищі. 

    • Шишкіна М.П.

      Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України

      ВИКОРИСТАННЯ ХМАРО ОРІЄНТОВАНОГО КОМПОНЕНТА НА БАЗІ СИСТЕМИ MOODLE У ЄДИНОМУ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

      У сучасному інформаційно-освітньому середовищі виникають нові моделі організації навчальної діяльності, що ґрунтуються на інноваційних технологічних рішеннях щодо формування інфраструктури середовища, до числа яких належать хмаро орієнтовані. 

      Питання налаштування інформаційно-технологічної інфраструктури інформаційно-освітнього середовища навчального закладу на потреби користувачів, організація засобів і сервісів цього середовища таким чином, щоб можна було максимальною мірою використати педагогічний потенціал сучасних ІКТ, досягнути підвищення рівня результатів навчання, а також поліпшення процесів науково-педагогічної діяльності, передбачають обґрунтування шляхів доступу до програмного забезпечення та електронних освітніх ресурсів.

      Перспективним напрямом досліджень є організація доступу до систем дистанційного навчання, зокрема, на базі платформи MOODLE, у єдиному інформаційно-освітньому середовищі. Можливим шляхом вирішення даних проблем постає обрання хмарно орієнтовного рішення проектування інформаційно-технологічної інфраструктури [3].

      В залежності від типу сервісів, що постачаються «у хмарі», можливі різні рішення.

      У випадку рішення SaaS, що реалізуються через постачальників, які надають MOODLE хостинг, користувач отримує як веб-сервіс повністю готову до використання систему, яка встановлюється і обслуговується провайдером на своїх серверах. Згідно встановлених  вимог обирається тарифний план, в залежності від приблизного числа можливих користувачів або необхідних ресурсів. Дане рішення більше підходить для випадку, коли MOODLE використовується протягом невеликого проміжку часу, наприклад, для вивчення окремої теми, проведення конференції, роботи з певними ресурсами тощо.

      У випадку послуги IaaS, коли застосовується розподілена архітектура обладнання, на віртуальних машинах провайдера можна запускати власні LINUX-машини розробника, на яких розгортають навчальну платформу MOODLE. Це надає можливість масштабування навантаження на сервери максимально швидко. Ще однією перевагою хмарного рішення є значна економія обчислювальних потужностей за рахунок розподіленого використання ресурсів, а також організація динамічного доступу до компонентів навчального середовища засобами «віртуального робочого столу».

      Зокрема на базі Дрогобицького державного педагогічного університета імені Івана Франка було проведено дослідження із використанням хмаро орієнтованого компонента із використанням системи MOODLE, встановленої на віртуальному  сервері з операційною системою Ubuntu 10.04 (Lucid Lynks) [1].

      Завдяки досить зручним засобам встановлення різних програмних додатків на сервері, що реалізуються у репозиторії системи Ubuntu, можна динамічно розгортати на віртуальній машині те середовище, яке необхідно для певного навчального курсу чи предмету, при цьому вивільнюючи обчислювальні потужності, які вже не потрібні. Зокрема з використанням засобів репозиторію, де знаходяться такі системи, як Maxima, Open Meetings, ці програмні продукти були встановлені і використовувались в процесі навчання дослідження операцій для виконання лабораторних робіт та у самостійній діяльності студентів [2]. Moodle, що застосовувалась для подання теоретичного матеріалу, треба було встановлювати безпосередньо на веб-сервер.

      Таким чином, формування хмаро орієнтованих компонентів  постає перспективним шляхом організації навчальної діяльності  з різного роду програмними додатками.  Їх можна органічно поєднувати з поданням відповідного теоретичного матеріалу засобами платформи Moodle для підтримування як аудиторної, так і самостійної роботи студентів у єдиному інформаційно-освітньому середовищі. 

      Список використаних джерел

      1. Шишкіна М.П. Методичні аспекти використання системи Maxima при підготовці бакалаврів інформатики / М.П.Шишкіна, У.П.Когут // Інформаційні технології в освіті: Збірник наукових праць. Випуск 20. – Херсон: ХДУ,2014 - С. 74-83.

      2. Шишкіна М.П. Системи комп’ютерної математики у хмаро орієнтованому освітньому середовищі навчального закладу / М.П.Шишкіна, У.П.Когут, М.В.Попель // Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, II(14), Issue: 27, 2014. - c.75-78.

      3. Шишкіна М.П. Формування і розвиток засобів ІКТ освітньо-наукового середовища вищого навчального закладу на базі концепції хмарних обчислень // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» - Додаток 1 до Вип.5, Том ІІІ (54). - Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції  до європейського освітнього простору». – Київ: Гнозис, 2014. – С.302-309.