Загальне
Петренко С.В.
Рівненський державний гуманітарний університет, аспірант
Умови ефективного використання LMS Moodle
Міжнародна організація зі стандартизації (ISO) тлумачить юзабіліті (юзабільність) як ступінь, з яким певний продукт може бути ефективно використаний певним користувачем для досягнення конкретних цілей з відповідною ефективністю, результативністю та із задоволенням в заданому контексті використання [3].
Складні комп’ютерні системи, однією з яких є і Moodle, є невід’ємною частиною сучасного життя. Саме цей факт зробив юзабільність дуже популярним терміном за останні роки. Розробки ІТ-компаній все більше зорієнтовані на користувацький інтерфейс, його дружелюбність та простоту. Так звані експерти з юзабільності проводять опитування та анкетування користувачів задля визначення недоліків продукту, шляхів покращення та максимального спрощення у користуванні.
Будь-яка система, що призначена для користувачів, повинна бути проста у використанні, легка в опануванні, легко запам’ятовуватись і бути корисною для користувачів. Дж. Гулд і К. Льюїс рекомендують розробникам, які прагнуть до юзабільності, керувались трьома основними дизайнерськими принципами [1]:
- раннє зосередження на користувачах та задачах, під які розробляється продукт;
- емпіричні дослідження;
- ітераційне проектування.
Сьогодні юзабіліті визнано, як важливий атрибут якості будь-якого продукту чи програмного забезпечення. Зараз з’являються компанії, що надають як традиційні поради щодо юзабільності, так і дизайнерські фірми, що пропонують послуги підвищення юзабільності продуктів чи ресурсів.
Насамперед Moodle – навчальна система, а отже потрібно максимально зміщувати акценти саме на простоту, адаптивність, дружелюбність створюваних навчальних курсів. Як відомо, користувач, який потрапляє на будь-який ресурс, складає своє враження у перші декілька секунд, від чого і залежить його подальше перебування чи навіть те, відвідає він ресурс знову, чи ні. На нашу думку, для курсів, які створюються з використанням LMS Moodle, мають, у першу чергу, застосовуватись рекомендації з юзабіліті, адже неграмотне використання такої потужної системи нівелює її, дійсно, величезний функціонал та практично перекреслює перспективи такого курсу і мету LMS в цілом
Moodle дуже гнучка система управління навчальною діяльністю з відкритим кодом, яка використовується у всьому світі у сфері он-лайн освіти. Величезний масив ресурсів Moodle викликає труднощі при виборі плагінів та дизайну. Мета даної розвідки – проаналізувати кращі практики для створення ефективних і гарно оформлених курсів.
Використання файлів у Moodle.
Moodle підтримує використання багатьох типів файлів. Система містить можливість взаємодіяти з файлами з багатьох різних місць.
Рис 1. Схематичне представлення взаємодії Moodle з файлами
Псевдоніми та посилання.
Повторне використання файлів між курсами підтримується за допомогою псевдонімів та посилань.
Рис. 2 Створення пседонімів / посилань на файл.
Це зображення вікна “Вибір файлу”. Тут необхідно обрати опцію “створення псевдоніма/посилання на файл”. Створюється посилання на файл, а не копіює файл в системі, яка заощаджує пам’ять. Варто зауважити, що зміни в основному файлі будуть відображатися у файлі псевдонімі. Метод ефективний при посиланнях на відеофайли та великі за об’ємом файли, які мають відношення до декількох тем, курсів, або ж усієї системи.
Псевдонім не вдасться створити в наступних областях Moodle: завдання, повідомлення у форумі, семінар, тест есе, поле файл бази даних.
Репозиторії.
Доступ до хмарних сховищ (cloud storage) є однією з головних особливостей у версії Moodle 2+. Ця можливість надає змогу адміністратору сайту Moodle встановити області зберігання файлу, які користувачі можуть використовувати і за межами Moodle. Є кілька репозиторіїв, які можуть бути включені. Найбільш популярні серед існуючих: Google Drive, Dropbox, Picasa, Amazon S3, YouTube, Flickr, Pinterest, Mega та ін.
При використанні сховищ за межами конкретного сайту Moodle і використовуючи псевдоніми/посилання, можна використовувати файли без збереження їх в Moodle.
Примітки:
- файл резервної копії курсу Moodle, який використовує цей метод, не буде містити копію таких файлів;
- якщо файл в репозиторії, що дає змогу розширеного доступу, наприклад Google Drive, то ці файли будуть доступні і надалі;
- використання псевдонімів надає користувачу змогу змінювати документ лише в одному місці.
Щоб увімкнути репозиторій, необхідно мати права адміністратора Moodle. У блоці Керування відкрити Керування сайтом> Модулі > Сховища > Управління сховищами. Для деяких репозиторіїв необхідні унікальні налаштування. Наприклад, для налаштування сховища Google Drive, необхідно мати права адміністратора для аккаунта Служб Google, перейти до Google Apps API для створення веб-додатку і отримати ідентифікатор клієнта і секрет. Для Google Drive, як тільки це буде виконано, користувачі зможуть увійти в Google і мати доступ до файлів на диску. Ми пропонуємо коротке порівняння хмарних сховищ у вигляді таблиці 1 (дані актуальні на момент написання статті).
Таблиця 1.
Порівняння хмарних сховищ
Максимальний розмір файлу
Безкоштовне
місце
Можливість
отримати більше місця безкоштовно
OneDrive
2 GB
15 GB
+
Dropbox
немає (вик. Dropbox app)
2 GB
+
Google Drive
5 TB
15 GB
-
Box
250 MB (для безкоштовного акаунта)
10 GB
-
Amazone Cloud Drive
2 GB
-
-
Copy
немає
15 GB
+
Mega
немає
50 GB
-
MediaFire
200 MB
10 GB
+
Використання хмарних сховищ заощаджує місце на хостингу, зменшує навантаження на продакшн систему, зменшує ризики втрати матеріалів після збоїв системи чи у наслідку користувацького втручання.
Описані вище підходи надають можливість розміщення і подальшої підтримки технічної документації конкретного ресурсу, навчальних інструкцій, потужну літературну базу з проблеми курсу і т.д.
Використання медіа в Moodle.
Медіа – чудовий засіб для викладання та навчання. Зображення, відео та аудіо файли дають змогу збільшити навчальний потенціал. Важливо пам’ятати декілька кращих практик, при виборі і використанні медіа в Moodle. Це збагачуватиме досвід користувачів прямо пропорційно до наповнення відповідних курсів такими матеріалами.
Зображення.
Використання зображень в Moodle є обов’язковим для розділення монотонного тексту. Пропонуємо декілька дій з метою зменшення розміру файлу, який потрібно зберегти в системі.
Використання сховища для збереження зображень Flikr або веб-альбомів Picasa. Щоб зменшити розмір файлу, потрібно зменшити саме зображення. Зазвичай, рисунок має бути не більше, ніж 600 px. Таку маніпуляцію можна виконати у будь-якому графічному редакторі. Деякі програми мають змогу стиснути файл, видаливши сторонні пікселі та зберегти з використанням більш компактного типу файлу. GIF, JPG і PNG.
Ми провели експеримент декілька разів. При зменшенні розмірів фото до 600 px за шириною, було отримано зменшення розміру файлу в середньому до 90%.
Експериментально підтверджено, що розмір файлу збільшується від формату. Найменший розмір у файлів з розширенням *.gif, дещо більший у *.jpg, а найбільший розмір у файлів з розширенням *.png (такий формат не потрібний для фотографій).
Для тестування ми обрали зображення, що знаходиться у публічному доступі на ресурсі http://iliketowastemytime.com/ (перший об’єкт на рисунку). Редагування виконувалось у стандартному редакторі Paint операційної системи Microsoft [2].
Рис. 3. Знімок екрану з малюнком у різних форматах
Після зменшення зображення та збереження у відповідних форматах, ми отримали значне зменшення файлу, що відображено у таблиці 2.
Таблиця 2.
Розмір зменшення файлу
Оригінал
100%
GIF
-91.5%
JPG
-92.6%
PNG
-61.6%
Зрозуміло, що проведений експеримент не враховує багато моментів (як-то: якість, алгоритми стиснення і т.д.), але навіть на довільному файлі ми відразу отримуємо відчутну різницю.
Відео та аудіо файли.
Відео та аудіо прекрасні навчальні інструменти, проте вони займають багато файлового простору, що викликає чимало проблем при їх використанні. Браузер користувача може не підтримувати тип файлу, або просто не вистачатиме вільного місця на хостингу, який використовує користувач.
Тому відео повинно бути завжди запоточене. Це означає, що відео зберігається в місці, яке надає змогу відтворення через відеоплеєр ресурсу, де відео зберігається. Тобто, не потрібно завантажувати записані відео в Moodle, а використовувати послуги, як YouTube або аналогічний сервіс потокового відео. Використання потокового відео гарантує, що файл зберігається в декількох файлових системах, і взагалі матиме сервіс, що визначатиме пристрій, з якого здійснюється доступ до файлу і підбере відповідну конфігурацію для відтворення.
Це важливо тому, що, наприклад техніка Apple (iPads і iPhones) не має можливості відтворювати flash, хоча це звичайний формат для деяких типів відео. Для доступу до конкретних відео-файлів потрібні різні формати і декодери, залежно від пристрою. Самотужки користувач аж ніяк не зможе декодувати відео для усіх наявних на ринку пристроїв.
При виборі сервісу для відео варто переконатись, що послуга буде перекодовувати оригінальне відео в декілька форматів, які працюють на всіх пристроях. Необхідно переконатися, що сервіс забезпечує перегляд відео за допомогою HTML5; переконатися, що код (або URL) з посиланням на відео сумісний з Moodle. Таким чином, можна програвати файли всередині системи Moodle, не переходячи на сторонні ресурси.
YouTube є доступним сховищем в Moodle. Можна використовувати цей репозиторій при додаванні відео на будь-якій сторінці або мітки в Moodle. При виборі сховища YouTube, можна здійснювати пошук в YouTube за ключовими словами. Після вибору відео, його можна попередньо переглянути, реально уявивши, який вигляд воно матиме на сторінці. При вставці відео буде виглядати як текст з посиланням. Це є нормальна ситуація.
Аби зберегти можливість відображення відео на сторінці ресурсу, а не тексту з посиланням, для всіх пристроїв потрібно з правами адміністратора Moodle вибрати Керування > Сторінки сайту > Вбудоване медіа та поставити прапорці у селекторах, як показано на рисунку 4.
Рис. 4. Налаштування для відображення відео.
Дружелюбний інтерфейс.
Такий дизайн означає макет, який автоматично підлаштовується відповідно до умов перегляду. Простіше кажучи, чим менший екран, тим більше перекроювання. У веб-дизайні це, зазвичай, означає використання комбінації HTML і CSS, щоб налаштувати контейнери, зображення та місця розташування так, аби отримати приємний та легкий у використанні ресурс. В он-лайн середовищі для навчання існує чимало питань для обговорення у цьому контексті. Зокрема, як зазначалося раніше, відтворення flash-роликів на пристроях компанії Apple.
Навігація по ресурсу являється також чималою проблемою. Наприклад, дуже часто трапляється так, що меню відкривається некоректно на мобільному телефоні, в результаті чого нівелює комфортні умови для роботи.
При проектуванні для он-лайн навчання, необхідно враховувати: навігацію, ресурси, що використовуються та відображення. LMS Moodle має багато інструментів, що допоможуть розробити курс, який буде працювати на будь-якому пристрої. Починаючи з версії 2.x, Moodle має вбудований модуль для визначення пристроїв. Адміністратор сайту може вибрати різні теми відповідно до пристрою, з якого здійснюється перегляд. Moodle дає змогу встановлювати різні теми для ПК, планшетів та мобільних пристроїв.
Починаючи з версії 2.5, Moodle пропонує тему під назвою “Чиста тема” (Clean theme), яка використовує базу bootstrap для дружелюбного інтерфейсу. Ця тема призначена для зняття перешкод при корекції навігації і змісту залежно від розміру екрана ґаджета, з якого здійснюється перегляд ресурсу. Тема містить вбудовані стилі, які виявляють і регулюють додатковий зміст автоматично.
Варто приділити увагу вмісту курсу, а саме тому, як контент буде відображатися на різних пристроях. Найчастіше проблеми виникають при відображенні того чи іншого матеріалу на мобільних пристроях.
При додаванні файлів до курсів необхідно переконатися, що пристрої, з яких планується доступ, мають вбудований інструмент для перегляду. Наприклад, у форматі PDF це загальний стандарт, і більшість мобільних пристроїв або оснащена програмами для перегляду, або ж має такі програми в магазинах (Apple Store, Google Play чи Windows Marketplace). Можна навіть розмістити посилання на такі програми під кожну операційну систему на сторінках свого курсу. Це допоможе користувачу легко та швидко отримувати необхідний для роботи інструментарій.
Для розміщення таблиць, схем та малюнків можна використовувати вбудовані засоби редактора Moodle. За замовчуванням, редактор буде призначати ширину і висоту в залежності від розміру зображення. Використання значення у відсотках замість фіксованого числа пікселів, або додавання максимальної та мінімальної ширини допоможе форматувати об’єкти відносно до розмірів екрану.
Дружелюбне зображення означає, що його розмір буде коригуватися в залежності від розміру екрану, з якого здійснюється перегляд. Існує кілька різних способів, аби зробити зображення. Кращий з них – це зазначати у відсотках, скільки від розміру екрану потрібно виділяти під об’єкт.
Часто виникає необхідність використовувати таблицю як контейнер. Це допомагає зробити курс більш компактним. Наприклад, за допомогою таблиці з іконками і посиланнями на різні частини курсу, можна легко впорядкувати зовнішній вигляд Moodle. Це оригінальне дизайнерське рішення, однак, може спричинити проблеми, коли частини таблиці не відображаються на невеликих екранах або навіть на великих моніторах, якщо змінюється тема курсу. У таблиці виникає проблема, коли вміст додається як зображення, яке має певну ширину, яка, своєю чергою, більша, ніж ширина екрана. У такому разі буде додаватися смуга прокручування, що відразу псуватиме вигляд вашого ресурсу. Щоб виправити цей дефект, необхідно спочатку увімкнути значення responsive для самої таблиці, а потім так само налаштувати компоненти всередині таблиці.
Резервне копіювання.
Резервне копіювання курсів є досить важливою операцією. Правильне налаштування цієї опції дасть змогу заощадити користувачеві багато годин роботи в майбутньому. Натомість, резервні копії курсів Moodle можуть займати досить багато місця.
Резервне копіювання всього сайту має місце в схемі створення бекапів (backups) для ресурсу. Однак, є кілька важливих налаштувань, які допоможуть заощадити цінний дисковий простір.
Так, при налаштуванні автоматичного створення резервних копій, потрібно переконатися в налаштуваннях. Опція внесення користувачів до резервної копії має бути увімкнена тільки в одному місці. Тобто, якщо вчитель вирішить додавати користувачів до автоматичного резервного копіювання, то він не повинен вмикати опцію для своїх окремих резервних копій. Доцільно дивитися налаштування адміністратора на наступній сторінці дефолтів.
При включенні користувачів до автоматичного копіювання необхідно на сторінці налаштувань (панель керування > курси > резервні копії > деталі головної резервної копії) зняти прапорець для опції “Включити користувачів” та зберегти зміни. Таким чином, коли вчитель робить резервну копію за замовчуванням (режим можна змінювати), користувачі до таких копій включатися не будуть.
Вчителям потрібно робити резервні копії своїх курсів, коли вони зробили серйозні зміни дизайну. Таку копію необхідно зберігати окремо, за межами LMS Moodle. Такий підхід збереже чистоту курсу. Після завантаження резервні копії можуть бути видалені з системи. Періодичне резервне копіювання, а також копіювання перед внесенням суттєвих змін вважається прикладом хорошого тону та слугує чудовим засобом безпеки від втрати даних.
Презентований матеріал не окреслює новизну підходів, а лише описує відомі та дієві практики. Звичайно, є ще багато інших умов ефективного використання LMS Moodle, які стануть предметом наших подальших наукових розвідок. Сподіваємося, що здійснений аналіз стане у пригоді користувачам системи. Адже LMS Moodle – це надзвичайно потужний інструмент, а правильне його використання дає змогу отримувати якісний продукт.
Форум обговорення доповіді вилучати не можна - він є невід'ємним елементом регламенту проведення конференції.
Список використаних джерел:
- Gould J. D. “Designing for Usability: Key Principles and What Designers Think” / J. D. Gould, С. Lewis // Communications of the ACM. – March 1985. – Volume 28 Issue 3. – March 1985. – P. 300–311.
- http://iliketowastemytime.com/
- ISO 9241-11. – Режим доступу: http://www.usabilitynet.org/tools/r_international.htm