Розділи

  • Загальне

    • Шуть В.Я.

      Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів
      Міністерства доходів і зборів України

      ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ В СИСТЕМІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

      Мовленнєва компетентність державних службовців, що полягає в дотриманні учасниками ділової комунікації норм літературної мови та характеризується ретельним добором відповідних засобів для найбільш вдалого висловлення думки, стає важливим елементом загальної системи фахового вдосконалення. За зауваженням О. Малярчук, провідними чинниками розвитку системи дистанційного навчання в умовах постіндустріальних суспільств є глобалізаційні, інтеграційні процеси та розвиток інформаційних технологій, що визначають необхідність побудови такого інформаційно-освітнього середовища, яке б забезпечувало можливості для отримання неперервної освіти, «освіти впродовж життя», а також для безперешкодного отримання визнаних у міжнародному співтоваристві академічних ступенів [3, 13]. Водночас в умовах безперервної освіти пряме педагогічне керівництво замінюється опосередкованим, учіння все більше набуває форми самоосвіти, тому викладачеві дорослих украй необхідно володіти специфікою навчання та самонавчання дорослих учнів, враховувати їх особливості [2, 116].

      Актуальність модуля «Українська ділова мова в державних установах» для навчання за дистанційною формою слухачів Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів Міністерства доходів і зборів України визначається насамперед вимогами до високої мовленнєвої культури державних службовців у світлі трансформації фіскальних органів для надання якісних сервісних послуг. Загальними структурними компонентами реалізації дистанційного курсу «Українська ділова мова в державних установах» є слухач / групи слухачів, викладач; комп’ютерно-комунікаційні інформаційні середовища (Інтернет, Moodle), де розміщені наукові та навчально-методичні матеріали і проводяться дистанційні навчальні практичні заняття; методичні рекомендації для слухачів та викладача. За тематичним планом учасникам пропонується розгляд теоретичного матеріалу двох розділів «Основні риси ділового стилю. Особливості побудови тексту офіційно-ділового стилю» та «Вимоги до мовних засобів ділового стилю». Практичне завдання курсу «Українська ділова мова в державних установах» передбачає перевірку вмінь працівників податкової служби в діловому спілкуванні дотримуватися лексичних та граматичних норм сучасної літературної мови як в усному, так і в писемному мовленні.

      На думку дослідників, культурні й соціальні норми життя, тонкощі стосунків між людьми вимагають від учасників комунікації створення сприятливої атмосфери, яка забезпечує успішне вирішення всіх питань, що обговорюються. Основою природи виникнення і формування мовного етикету є філософське поняття оцінки, тобто особистого ставлення мовця до своїх опонентів, ділових партнерів, бо у формулах звертання, привітання, прощання, вибачення тощо лежить значення оцінного контексту. Отже, сучасному професіоналові, у тому числі державним службовцям, необхідно володіти культурою спілкування як цілісною системою елементів, невід’ємною частиною якої є і мовленнєвий етикет [1, 284-285]. За твердженням І. Плотницької, головне завдання викладачів і слухачів – державних службовців у процесі вивчення мовних дисциплін полягає в тому, щоб якомога краще оволодіти всіма нормами ділової української мови, скоригувати своє мовлення та підвищити мовленнєву культуру [4, 105].

      Ділове спілкування традиційно починається зі звертання до співрозмовника. Існує єдиний увічливий офіційний спосіб звертання в колективі – на ім’я та по батькові (в офіційних ситуаціях – на прізвище з обов’язковими формами добродій, пан або товариш). Звертання у формі кличного відмінка, відповідаючи нормам сучасної літературної мови, посилює їх стилістичні функції у мовленні, надаючи відповідної української національної специфіки та колоритності. Аналіз форм кличного відмінка, утворених від іменників чоловічого і жіночого роду – назв осіб, дозволяє уникати помилок при звертанні як у писемному, так і в усному діловому мовленні.

      Таблиця 1

      Орфографічні закінчення іменників-власних назв

      у кличному відмінку

      о

      е

      є

      у

      ю

      1 відміна

      Тверда група: Світлано, Ольго, Ларисо, Оксано, Інно, Ірино, Тетяно, Валентино, Галино, Романо, Катерино, Віро, Ізабелло, Риммо, Миколо, Микито

      М’яка група (крім й): Ілле

      М’яка група (з основою на й): Лідіє, Маріє, Наталіє, Майє, Вікторіє, Ліліє, Софіє, Надіє, Зоє, Євгеніє, Стефаніє, Юліє, Анастасіє

       

      М’яка група (пестливий варіант, у побуті): Костю, Колю, Валю, Галю, Таню, Зою

      2 відміна

       

      Тверда група: Богдане, Романе, Станіславе, Владиславе, Всеволоде, Павле, Петре, Прокопе, Федоре, Ігоре, В’ячеславе, Вікторе, Володимире, Костянтине, Валентине;

      мішана група (з основою на ж, ч, ш, дж): Тимоше, Манодже, Джордже

       

      Тверда група: імена з кінцевими г, к, х: Олегу, Марку, Джеку, Генріху, Людвігу, Фрідріху

       

      М’яка група: Андрію, Аркадію, Арсенію, Сергію, Віталію, Геннадію, Григорію, Валерію, Юрію, Василю, Матвію, Мусію, , Мефодію, Леонтію, Анатолію, Євгенію, Олексію, Тимофію

      3 відміна

       

      Тверда і м’яка групи: Любове, Нінеле

       

       

       

      У лексиці офіційно-ділового стилю виникає вживання слів-кальок (суржикових форм) із російської мови, що трапляється через певні ситуації: двомовності (білінгвізму), внаслідок інтерференції, через невміле використання синонімів або недостатнє опанування лексичними нормами. Труднощі в діловому мовленні також становлять граматичні норми літературної мови, що розглядаються в дистанційному курсі через аналіз сполучень слів із підрядним зв’язком керування. Оскільки кожна мова має свої особливості вживання прийменників, усталені прийменникові конструкції висловлюють певні змістові відношення, переклад українською мовою російських прийменникових конструкцій стає причиною значної кількості помилок через незнання мовцями значень деяких прийменників. Ділове мовлення вимагає дотримання синтаксичних норм сучасної української літературної мови, що передбачають переклад російських прийменникових структур із по словосполученнями з іншими прийменниками або навіть безприйменниковими конструкціями, у літературній мові цей прийменник уживається лише з певними частинами мови.

      Таблиця 2

      Українська мова

      Російська мова

      Прийменник з

      Проректор з наукової роботи

      Проректор по научной работе

      З технічних причин

      По техническим причинам

      Дослідження з проблеми

      Исследование по проблеме

      З ініціативи підприємства

      По инициативе предприятия

      Прийменник за

      За підсумками кварталу

      По итогам квартала

      За вказівкою директора

      По указанию директора

      За фахом

      По специальности

      Прийменник на

      На вимогу колективу

      По требованию коллектива

      Міркування на тему

      Рассуждения по теме

      Видатки на бюджет

      Расходы по бюджету

      Прийменник у

      У службових справах

      По делам службы

      У напрямку міста

      По направлению к городу

      Зустрічатися у вихідні

      Встречаться по выходным

      Прийменник через

      Через поважну причину

      По уважительной причине

      Через неуважність

      По невнимательности

      Списати через непридатність

      Списать по негодности

      Прийменник для

      Підрозділ для боротьби з корупцією

      Подразделение по борьбе с коррупцией

      Комісія для вивчення умов праці

      Комиссия по изучению условий труда

      Завдання для проведення профілактики

      Задачи по проведению профилактики

      Прийменник щодо

      Щодо справи

      По отношению к делу

      Рекомендації щодо поліпшення

      Рекомендации по улучшению

      Заходи щодо посилення боротьби

      Меры по усилению борьбы

      Прийменник після

      Після закінчення інституту

      По окончании института

      Після закінчення терміну

      По истечении срока

      Після повернення

      По возвращении

      Безприйменникові конструкції

      Поштою

      По почте

      Телефоном

      По телефону

      Щовівторка

      По вторникам

      Розгляд теми «Пароніми в діловому мовленні» передбачає аналіз труднощів у засвоєнні паронімів, адже незначна різниця у вимові таких слів спричиняє помилки, неправильну заміну одного слова іншим. Оскільки явище паронімії виникає внаслідок того, що це слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням, часто вони мають один корінь, відрізняючись лише суфіксом, префіксом, закінченням, мовцям необхідно особливо уважно стежити за вживанням таких конструкцій у професійному мовленні. Порівняймо значення деяких паронімів:

      виборний – виборчий (виборний – уживається, коли йдеться про виборну посаду; виборчий – пов’язаний із виборами: із місцем, де вони відбуваються, із правовими нормами виборів: виборче право, виборчий бюлетень); виключно – винятково (виключно – лише, тільки: виключно для співробітників комерційних банків; винятково – у значенні дуже, особливо, надзвичайно: товарна біржа має винятково важливе значення); витрати – видаток – затрати (витрати – кошти, гроші, витрачені на що-небудь (на соціальне забезпечення, на ремонт); видаток – видача коштів, матеріалів для чого-небудь, викликана чимось: бюджетні видатки, адміністративно-господарські видатки; затрати – гроші, матеріальні цінності, енергія, сила, праця, витрачені на щось (часу, матеріальних і фінансових ресурсів); завдання – задача (завдання – те, що вимагає виконання; складне питання, проблема, яка потребує вирішення, дослідження; задача – вправа, яку розв’язують шляхом обчислення та умовиводів);зумовлювати – обумовлювати (зумовлювати – бути причиною чогось, створювати передумови: зумовлювати вибір, перемогу, тенденції; обумовлювати – визначати умови, обмежувати певною умовою: обумовлювати пунктом договору); кампанія – компанія (кампанія – сукупність заходів для здійснення важливих громадсько-політичних, господарських або культурних завдань; компанія – група осіб, об’єднана певними інтересами, товариство, торговельне або промислове об’єднання, спілка); покажчик – показник (покажчик – напис, стрілка, довідник; показник – наочне вираження цифрами або графічно: економічний показник, показник можливостей).

      Таким чином, вивчення модуля «Українська ділова мова в державних установах» за дистанційною формою на базі Moodle враховує специфіку ділового мовлення працівників фіскальної служби, формуючи їхню мовленнєву компетентність, адже досконале володіння сучасною літературною мовою, її нормами в процесі професійної діяльності стає важливим чинником формування високої культури спілкування державних службовців.

      Список використаних джерел

      1. Гамова Г. Прагмалінгвістичні основи мовної етики й мовленнєвого етикету в діловій комунікації / Г. Гамова // Підготовка фахівців у галузі знань «Державне управління»: вимоги до змісту та відповідність сучасним викликам: матеріали щоріч. наук.-практ. конф. за міжнар. участю (Київ, 6-7 листоп. 2014 р.) / за заг. ред. Ю.В. Ковбасюка, М.М. Білинської, В.М. Сороко. – К. : НАДУ, 2014. – С. 283-285.
      2. Дистанційне навчання: психологічні засади / [М.Л. Смульсон та ін.]; за ред. М.Л. Смульсон; НАПН України, Ін-т психології ім. Г.С. Костюка. – К. ; Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2012. – 240 с.
      3. Малярчук О. В. Дистанційне навчання в системі вищої гуманітарної освіти Сполучених Штатів Америки: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Малярчук Олена Валентинівна; Житомирський державний університет ім. І. Франка. – Житомир, 2010. – 20 с.
      4. Плотницька І.М. Українська мова в державному управлінні: теоретико-методологічний аспект. Монографія / І.М. Плотницька. – К. : Вид-во НАДУ, 2006. – 232 с.