Розділи

  • Загальне

    • Тютюнник А. В. 

      Київський університет імені Бориса Грінченка

      ІНТЕГРАЦІЯ ХМАРНИХ СЕРВІСІВ В ЕЛЕКТРОННІ НАВЧАЛЬНІ КУРСИ НА БАЗІ LMS MOODLE

      Застосування нових педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій у сфері освіти нерозривно пов'язане з розвитком комп'ютерних технологій, тому є необхідним та актуальним вирішення питання їх ефективного використання. Але в умовах інформаційного суспільства розвиток освітнього середовища сучасного вищого начального закладу не повинен обмежуватися лише застосуванням комп'ютерної техніки в аудиторії повинно бути створене нове середовище навчання для студентів. Воно вимагає іншого набору професійних навичок для ефективного спілкування та взаємодії в суспільстві. Інформаційно-комунікаційні технології поступово змінюють структуру процесів викладання та навчання дисциплін, також додають нові елементи та платформи для навчання. Тому комп'ютеризація навчального процесу та використання дистанційних форм навчання є одним із способів підвищення його ефективності. Новітні технології збільшують гнучкість навчання, тобто студенти можуть отримувати доступ до знань незалежно від часу і географічних бар'єрів. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, швидкий доступ до найновішої інформації в різних галузях людської діяльності, а також можливість працювати колективно над спільними проектами, незважаючи на географічне розташування учасників, за допомогою інноваційних технологій сприяють поліпшенню викладання навчальних дисциплін та академічної успішності студентів. Але потрібно пам’ятати, що викладачі повинні  не лише формально подавати навчальний матеріал в електронному вигляді, а і на адаптувати його до сприйняття в новому вигляді з використанням технологій ВЕБ 2.0. Тому особливе місце в контексті інформатизації ВНЗ набуває електронне навчання, що виходить за рамки тільки навчальної діяльності викладачів і студентів. На сьогодні в світі існує безліч програмних розробок в сфері Learning Management System (LMS). Всі вони мають свої переваги і недоліки.

      Аналіз останніх  досліджень показав, що проблемами електронного навчання та впроваження його в освітні заклади займаються Морзе Н.В., Андрєєв О. О., Кочарян А. Б., Биков В. Ю., Полат Є. С.,  Смірнова-Трибульська Є. М., Копочек Ремігіуш, Вілльманн Данутата інші [1 - 5].

      Однією з перших хмарних технологій, яку стали використовувати в освіті стала електронна пошта. Корпорації Google і Microsoft надають співробітникам і студентам освітніх установ доступ до електронної пошти безкоштовно. Крім послуг електронної пошти ці корпорації забезпечують можливість використовувати в «хмарі» функції стандартного офісного пакету для спільної роботи з електронними документами, таблицями та для створення презентацій. Хмарні сервіси для освітніх організацій Google Apps for Education та Microsoft Office 365 для освіти дозволяють використовувати вбудовані системи для обміну повідомленнями, календарі для спільного планування та ін. Кожен користувач отримує дисковий простір для зберігання інформації, яка була отримана в результаті роботи з «хмарою».

      Дослідження 2013 року ECAR (Educause Center for Analysis and Research) [6] показало, що більшість університетів світу зацікавлені в електронному навчанні та використанні в ньому хмарних технологій (Рис. 1).

      Рис. 1 Зацікавленість в електронному навчанні

      Тому освітні заклади використовують для створення навчального середовища внутрішні системи управління навчанням переміщуючи в «хмари» всі навчальні матеріали для студентів для легкого та швидкого доступу до них з будь-якої точки світу, головне тільки наявність мережі Інтернет.

      Автор електронних начальних курсів (ЕНК) створених на платформі LMS Moodle може інтегрувати все необхідне для курсу, використовуючи повний спектр його вбудованих функцій, у тому числі зовнішні спільні інструменти: форуми, чати та блоги. Найпростіший варіант інтеграції – зробити посилання на документ Google Диску чи будь-якого іншого хмарного сервісу. Щоб його можливо було редагувати чи коментувати студентам, потрібно встановити рівень доступу за посиланням: “Увімкнено: усі, хто має посилання”, а також який саме доступ ви надаєте (“Редагування”, “Коментування”, “Перегляд”) (Рис.2).

      Рис. 2 Рівень доступу за посиланням

      Завдання для студентів з гіперпосиланнями найчастіше використовуються для організації спільної роботи (зокрема, заповнити таблицю, чи знайти інформацію, створити презентацію, чи вибрати тему свого індивідуально-дослідного завдання). Інший варіант відображення документу в курсі без можливості редагування. Це означає, що файл Google Диску необхідно вбудувати в курс. Для цього потрібно скопіювати html код файлу і додати його у свій ЕНК (Рис. 3).

      Рис. 3 html код файлу

      За допомогою html коду можна інтегрувати багато хмарних сервісів у ЕНК.

      Найбільш використовуваним прикладом є відео з Youtube. Для відображення його у курсі необхідно, як і у попередньому випадку копіювати html код відео та додати його на сторінку (Рис. 4). Перед копіюванням html коду з Youtube можливо вибрати ще додаткові налаштування відео для кращого відображення в ЕНК.

      Рис. 4 html код відео з Youtube

      Але, якщо це відео не ваше особисте, необхідно ще додати посилання на канал автора, це є обов'язковим для того, щоб не порушувати його авторські права на це відео.

      Розвиток хмарних технологій дозволяє вносити в навчальний процес нові, нестандартні ідеї викладання вже давно відомого матеріалу, формувати у студентів навички колективної роботи над навчальними проектами, спрощувати спільну роботи студентів та викладачів, значно розширити види співпраці, сформувати навички колаборації, ефективно опрацьовувати великі обсяги інформації та раціонально використовувати час і можливості навчатися.

      Список використаних джерел

      1. Кочарян А.Б. Вимоги до інформаційно-комунікаційної компетентності науково-педагогічних працівників університету за умов створення електронного освітнього середовища [Електронний ресурс] / А.Б. Кочарян // Інформаційні технології — 2014 : зб. тез I Української конференції молодих науковців, 22–23 трав. 2014 р., м. Київ. с. 21-23. — Режим доступу:   http://elibrary.kubg.edu.ua/3741/1/A_B_Kochayan_konf_IPPO.pdf
      2. Биков В.Ю. Технології хмарних обчислень – провідні інформаційні технології подальшого розвитку інформатизації системи освіти України [Електронний ресурс]/ В. Ю. Биков//Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2011. – №6. – С. 3-11. – Режим доступу:http://lib.iitta.gov.ua/1173/1/Технології_хмарних_обчислень_–провідні_інформаційні_технології.pdf
      3. Биков В.Ю. Технології хмарних обчислень, ІКТ-аутсорсінг та нові функції ІКТ-підрозділів навчальних закладів і наукових установ / В.Ю. Биков // Інформаційні технології в освіті. – 2011. – С. 8-23.
      4. Морзе Н. В. Педагогічні аспекти використання хмарних обчислень [Електронний ресурс]/ Н. В. Морзе, О. Г. Кузьмінська// ІКТ в освіті, дослідженнях та індустріальних додатках: інтеграція, гармонізація та трансфер знань. – 2011. – №9. – С. 20-29. – Режим доступу: http://elibrary.kubg.edu.ua/865/1/N_Morze_O_Kuzminska_ICTSODID_9.pdf
      5. Патаракин Е.Д. Социальные взаимодействия и сетевое обучение 2.0/Е.Д. Патаракин// М.: НП «Современные технологии в образовании и культуре».–2009. – 176 с.
      6. Bichsel J. The State of E-Learning in Higher Education: An Eye toward Growth and Increased Access [Електронний ресурс]/ J. Bichsel // EDUCAUSE Center for Analysis and Research. – 2013. – Режим доступу: http://net.educause.edu/ir/library/pdf/ers1304/ERS1304.pdf