Розділи

  • Загальне

    • Березенська С.М.

      Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету

      МОДУЛІ LMS MOODLE У ПІДГОТОВЦІ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ЛАБОРАТОРНОГО ПРАКТИКУМУ З ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

      Галузь вищої технічної освіти освітяни вважають найбільш проблемною у сучасній системі освіти України. Причиною цьому є низка факторів, серед яких:

      • як випускники шкіл, так і здобувачі вищої освіти І-ІІ років навчання мають досить низький рівень підготовки з фізико-математичних та загально-технічних дисциплін;
      • досить часто зустрічаються викладачі, які характеризуються  слабким володінням комп’ютерною технікою, іноземними мовами, навиками управління виробництва в сучасних умовах;
      • спостерігається гостра нестача сучасної науково-технічної літератури та підручників тощо [1, 2].

      Але на перший план виходить проблема застарілої матеріально-технічної бази ВНЗ. З одного боку, завдяки сучасним системам проектування на підприємствах постійно зростають темпи розробки та введення в експлуатацію нового обладнання, але з іншого боку – «закритість» новітніх розробок та відсутність фінансування веде до проблем з технічним переоснащенням лабораторій та відриву навчального процесу від реальних підприємств.

      Тож досить часто надбання студентами навичок та вмінь роботи з технічними пристроями, яке має відбуватися на лабораторних заняттях, здійснюється, у кращому випадку, у вигляді демонстраційного експерименту або, що є недопустимим, у вигляді ознайомлення з теоретичною інформацією про принципи роботи технічного обладнання.

      Частковим виходом з цієї ситуації стає використання можливостей комп’ютерного моделювання та введення в навчальний процес віртуального лабораторного практикуму. При цьому необхідно зазначити, що використання лише віртуального лабораторного практикуму не дає можливості сформувати у здобувачів вищої освіти стійких навичок роботи з реальними приладами. Тож використання віртуальних лабораторних експериментів не може замінювати реальних досліджень, а має бути направлено на забезпечення підготовки до реального експерименту та його доповнення [3].

      Сучасні засоби інформатизації дозволяють здійснити підготовку та реалізацію лабораторного практикуму з дисциплін технічного спрямування за допомогою технологій електронного навчання, зокрема досить ефективно це відбувається у середовищі LMS Moodle, яка дозволяє не тільки донести до студента навчальний контент, а і сформувати навчальну траєкторію вивчення дисципліни, організувати зворотній зв’язок у формі діалогового спілкування «студент-контент», «студент-викладач», «студент-студент», а також забезпечити поетапний контроль знань тощо.

      Використання ресурсів та елементів LMS Moodle можливе на всіх етапах організації та проведення лабораторного практикуму. Так, наприклад: при підготовці до лабораторної роботи – це ознайомлення з теоретичним матеріалом, організація самоконтролю знань, підготовка шаблонів звітних схем, таблиць і діаграм; під час виконання лабораторної роботи – актуалізація базових знань, проведення досліджень за допомогою комп’ютерних макетів, on-line доступ до спеціалізованих калькуляторів та довідкової інформації, візуалізація проведених досліджень або розрахунків та на етапі обробки результатів лабораторної роботи – формування банку даних для комплексного аналізу, обговорення достовірності отриманих результатів, надання звітної документації, контроль знань.

      В результаті аналізу та систематизації наукових досліджень та методичних рекомендацій з питань використання модулів LMS Moodle в навчальному процесі [4-6], а також на підставі практичного досвіду проведення лабораторних робіт в курсах «Електротехніка» та «Основи автоматизованого проектування», було розроблено теоретичний конструктор для організації лабораторного практикуму з технічних дисциплін з використанням ресурсів та елементів LMS Moodle при підготовці та проведенні лабораторних робіт (Додаток 1). Структура конструктора включає:

      • основні етапи організації і проведення лабораторного практикуму;
      • приклади задач, які виконуються (реалізуються) на кожному з етапів конкретної лабораторної роботи;
      • модулі LMS Moodle, за допомогою яких найбільш якісно виконується кожна з перерахованих задач.

      Робота з конструктором дає викладачу чітку картину про можливості застосування кожного з модулів на тому чи іншому етапі проведення лабораторної роботи, дозволяє розмежувати та виокремити інформативну та діяльнісну частини лабораторної роботи, виділити в окремий блок та зосередити увагу на підведенні підсумків роботи через оприлюднення результатів досліджень та їх обговорення.

      В подальшому планується удосконалення конструктора, адже сьогодні в ньому представлено лише ті модулі, які найчастіше використовуються викладачами в розробці електронних курсів, а також не здійснено розмежування функцій викладача та здобувача вищої освіти під час виконання лабораторних робіт. Крім того, про перспективність роботи над конструктором для організації лабораторного практикуму з використанням модулів LMS Moodle, говорить впровадження в ВНЗ України технологій змішаного навчання, які передбачають поєднання традиційної (очної) методики навчання з дистанційним навчанням та технологіями e-learning.

      Список використаних джерел:

      1. Дніпровська Т.В., Кононова Т.О. Проблеми підготовки інженерних кадрів у вищій школі: міжнародний досвід та українські реалії. // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб. наук. праць / за ред. Л.Л. Товажнянського, О.Г. Романовського. – Вип. 25 (29). – Харків: НТУ “ХПІ”, 2010. – 295 с
      2. Мусієнко І.І. Зміна структури підготовки кадрів як важливий реформаторський напрям вищої освіти України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.investplan.com.ua/pdf/2011_2/2_2011_22.pdf
      3. Олійник Н.Ю., Березенська С.М. LMS Moodle: можливості та практична реалізація лабораторного практикуму з технічних дисциплін // Перша всеукраїнська науково-практична конференція «MoodleMoot Ukraine 2013. Теорія і практика використання системи управління навчанням Moodle». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://2013.moodlemoot.in.ua/course/view.php?id=58
      4. Особливості розробки віртуальних практичних інтерактивних засобів навчання дисциплін для дистанційного навчання [Електронний ресурс] / М. П. Мазур, С. С. Петровський, М. Л. Яновський // Інформаційні технології в освіті. – 2010. – №7. – С. 40-46. – Режим доступу до журн.: http://dn.tup.km.ua/dn/project/publications/fdn006.pdf.
      5. Сергієнко  В.  П. Методичні  рекомендації  зі  створення  тестових  завдань  та  тестів  у  системі управління  навчальними  матеріалами MOODLE  /  В.  П. Сергієнко,  В.  М. Франчук.  –  К. :  НПУ імені М. П. Драгоманова, 2012. – 58 с.
      6. Триус Ю. В. Система електронного навчання ВНЗ на базі MOODLE : методичний посібник / Ю.В. Триус, І.В. Герасименко, В.М. Франчук/ за ред. Ю.В. Триуса. – Черкаси, 2012. – 220 с.